Олекса́ндр Алоїзович Яна́та

Олекса́ндр Алоїзович Яна́та 

(1888-1936), вчений, ботанік, організатор охорони природи в Україні.
Народився 28 травня 1888 року в м. Миколаєві у сім’ї садівника, батько його був за національністю чехом, мати – з російських німців.
Навчаючись на агрономічному факультеті Київського політехнічного інституту, він створив у 1909 році студентський гурток природознавців, а пізніше – Миколаївське товариство любителів природи.

Впродовж 1918-1920 років О.А.Яната обіймав посаду професора ботаніки Українського педагогічного інституту, пізніше очолив кафедру ботаніки Харківського сільськогосподарського інституту. Вчений був одним із засновників Всеукраїнської Академії сільськогосподарських наук та багатьох журналів — «Вiсника сiльськогосподарської науки», «Українського ботанiчного журналу», «Працi сiльськогосподарської ботанiки», «Вiсника природознавства». У його науковому доробку понад 400 публікацій, монографія "Рослина та її життя", опублікована у 1925 році, донині не втратила актуальності.
Величезний особистий внесок у справу порятунку унікальних природних об’єктів вчений зробив, перебуваючи на посту голови комісії з охорони природи Наркомзему УРСР. Олександр Алоїсович брав участь в організації заповідників «Конча-Заспа» та Канівського, став одним із авторів декрету «Про охорону пам’яток культури та природи», який визначав природоохоронну політику України двадцятих років.